Зростання цін на тлі війни
Аналітики, які працюють у Польському економічному інституті The Economic Weekly, стверджують, що подорожчання справді сталося. Дорогими стали ті сільськогосподарські продукти, які Україна експортує. Якщо звертатися до цифр, якими оперують представники згаданої установи, то світовий індекс цін досяг найвищого за всю світову історію рівня. Він піднявся на 34 пункти, порівняно з попереднім роком. За 2 наступні місяці суттєвих змін не відбулося, було відзначено зниження індексу на 2,3 пункти.
Причини згаданих економічних тенденцій
Значна частина українського продовольства виявилася заблокованою в портах Великої Одеси. Наприклад, станом на початок червня в портах очікувало відправлення близько 22-25 мільйонів тонн зерна та олійних культур.
З чим же протягом усієї весни стикалися українські транспортно-експедиторські компанії? Насамперед, з необхідністю перебудовувати логістичні ланцюги. Довелося розподіляти на автомобільний та залізничний транспорт, а також порти Ізмаїл та Рені зернові, олійні та інші вантажі, що йдуть на експорт. Величезні черги на кордоні, ретельна та тривала перевірка вантажівок та багато інших супутніх проблем ускладнили функціонування галузі та стали причиною того, що вартість доставки значно зросла. Не менший вплив мали і удари по паливній інфраструктурі, подальша паливна криза та суттєве подорожчання пального. Зрозуміло, що це не могло не позначитися на кінцевій вартості харчових продуктів.
Зерновий коридор: вирішення проблеми або тимчасовий інструмент
Зерновий коридор, ініційований Україною та ООН за посередництва Туреччини, дав можливість значною мірою вирішити питання експорту українського продовольства. Однак, ця ініціатива, по-перше, тимчасова, а по-друге, вона неодноразово ставала приводом для шантажу з боку влади РФ.
З огляду на згадані чинники дуже складно планувати роботу стратегічно. Транспортно-експедиторські та логістичні компанії змушені демонструвати чудеса гнучкості та адаптивності. Перебудова логістичних маршрутів з огляду на нові виклики та погрози, постійне оновлення підрахунків витрат, нестабільність та стресова обстановка – це те, з чим уже два місяці стикаються українські експедитори та логісти.
Російська агресія породжує проблему голоду
Згідно з підрахунками фахівців ООН, продовольча криза та подорожчання цін на продукти матимуть глобальні негативні наслідки. У світі кількість недоїдаючих людей у зв'язку з нападом РФ на нашу країну збільшиться на 8-13 мільйонів, що істотно вплине на глобальну економіку. Якщо аналізувати супутні проблеми, пов'язані з цими явищами, вони наступні:
- інфляція на світових ринках, спричинена зростанням цін на продукти харчування;
- подорожчання доставки внаслідок паливної кризи;
- вразливість економік країн, що розвиваються, до згаданих явищ.
Світові аналітики констатують: у деяких країнах інфляція досягла найвищого рівня протягом останніх кількох десятиліть. Подекуди вона навіть значно вища, ніж під час пандемії. Наприклад, у Судані, який цього року імпортував понад 90% зернових культур, згідно з даними МВФ, прогнозується інфляція на рівні 245%. Це не єдиний подібний приклад.
Ще трохи про ситуацію на рівні цифр
Україна є експортером не лише зерна та олії, а й кормових компонентів. Серед них:
- білкові шроти;
- висівки;
- кукурудза;
- фуражна пшениця;
- соєві боби, у тому числі виробляють соєвий шрот.
У цьому сегменті роль України виняткова для значної кількості інших держав, адже інші потужні експортери знаходяться в Америці. А це означає, що якщо наша держава з кормовими товарами зникне зі свого сегменту міжнародного ринку, це неминуче призведе до підвищення цін на м'ясні та молочні продукти у багатьох країнах.
Допомога Україні – пріоритет для миру
Починаючи з 10 жовтня, коли РФ розпочала новий етап війни, вдавшись до масових обстрілів об'єктів критичної інфраструктури в Україні, на світовому ринку продовольства назрівають нові тенденції. Ключова з них – турбулентність та невизначеність. Все великою мірою залежить від цілого комплексу факторів. Серед них:
- якими будуть подальші дії агресора;
- наскільки швидко Україна відновлюватиметься після руйнувань;
- чи не виникне нової хвилі масової еміграції українців, чиї будинки та міста постраждали;
- чи достатньо потужності української енергетичної системи для того, щоб підприємства продовольчої сфери безперешкодно продовжували свою роботу, не зменшуючи обсяги виробництва.
Все це залежить від успіху ЗСУ у контрнаступальній операції зі звільнення українських територій та злагодженої роботи енергетиків щодо відновлення інфраструктури. Водночас значною мірою на це впливає швидкість надання Україні систем ППО та іншого озброєння.
До речі, на думку економіста Андрія Ярмака, якщо у 2023 році ЗСУ не звільнять південь України, а море не буде розблоковане, то керовані нелегким досвідом 2022 року українські компанії з агросектору просто знизять виробництво до такого рівня, що експортувати нічого не буде. Тому наступальна зброя для нашої держави не менш важлива, ніж ППО.
Підбиваючи підсумки…
Враховуючи цифри, згадані вище, світові треба розуміти, що надання нашій державі допомоги – це не просто дружній жест, а інвестиція в запобігання збільшення масштабів продовольчої кризи у світі. На сьогоднішній день запит на український експорт не зменшився, незважаючи на підвищення цін. Проте, динаміка подій найближчими тижнями дозволить краще прогнозувати, чи цей експорт буде безперебійним і чи зможе українське продовольство надалі покривати потреби світового ринку в тих сегментах, де вона була активно представлена до початку повномасштабної війни. І роль міжнародної спільноти у підтримці та озброєнні України має вирішальне значення у цьому питанні.
