Дослідження ЄБРР триватиме до літа 2023 року за фінансування Європейської комісії. Крім визначення найкращих можливих маршрутів для з'єднання Європи з Центральною Азією, захід також дозволить отримати деяке уявлення про ключові інвестиції в кількох країнах, які могли б служити та сприяти досягненню основної мети підвищення транспортних зв'язків.
У ЄБРР підкреслюють величезну різницю у пропускній спроможності так званого російського маршруту та Середнього коридору, який досі вважався найкращою альтернативою для компаній, які уникають російського транзиту. Характерно, що російським маршрутом у 2021 році було перевезено 1,5 млн TEU. За даними ЄБРР, до 2022 року Середній коридор досягне пропускної спроможності у разі 80 тис. TEU, що неподалік його максимальної пропускної спроможності приблизно 100–120 тис. TEU.
За оцінками ЄБРР, інвестиції в Середній коридор мають становити приблизно 3,5 млрд євро, а їхній успіх залежить головним чином від рішучості та співробітництва країн уздовж маршруту. При цьому ЄБРР, як і раніше, вважає транзит Середнім коридором найбільш життєздатним рішенням для з'єднання ЄС з Центральною Азією. Розвитку в таких країнах, як Узбекистан, Киргизстан та Туркменістан, поки що немає. Той факт, що ці країни стикаються з величезними інфраструктурними проблемами та їх виключенням із міжнародних торгових угод, ускладнює визначення того, коли вони стануть життєздатними воротами, які пов'язують Європу із Центральною Азією та Китаєм.
Тільки маршрут через Туркменістан та Іран «зрештою може стати цікавим транспортним рішенням». Однак він все ще стикаючись із деякими обмеженнями, такими як санкції, введені проти Ірану, які вимагають двосторонніх угод та створення регіональних європейських дочірніх компаній, щоб маршрут працював.
Значення Середнього коридору як альтернативи РФ було наголошено з початку війни в Україні та запровадження західних санкцій. Цікавим аспектом поточного дослідження ЄБРР є те, що воно зосереджене не лише на Казахстані, Азербайджані та Грузії, а й на можливому розвитку проекту в інших країнах, таких як Туркменістан та Іран.
Як зазначає видання, європейське прагнення досліджувати та розвивати відповідні маршрути у цих країнах може бути спробою врівноважити втручання РФ. Щоб диверсифікувати свої ланцюжки постачання після санкцій, РФ налагодила тісне співробітництво з Китаєм. У той же час вона активно інвестує в Міжнародний транспортний коридор Північ-Південь (INSTC) та варіанти його маршруту, що проходять транзитом через Азербайджан, Каспійське море, Казахстан та Туркменістан шляхом до Ірану та, зрештою, до Індії.
