Загалом витрати на вантажні перевезення до і з України суттєво зросли після цієї дати. Головним чином, це стало наслідком небезпеки та того, що судноплавні компанії вже не могли нормально застрахувати вантаж, призначений для території, наближених до зони бойових дій. Тому експедитори та перевізники збільшили тарифи, а також почали вимагати значних сум застави.
Також незвично складними виявилися контейнерні перевезення. Зокрема, призначені для України контейнери, що прибували до морських портів Констанца та Варна, а також у сухі порти на заході України, розвантажували, щоб повернути тару. А вантаж перекидали на автомобілі, щоб доставити на територію Україну. Це зробило транзит значно дорожчим та повільнішим.
Але тепер низка експедиторів говорять, що вони мають намір знайти способи спростити доставку в Україну та у зворотному боці.
Даниїл Мельниченко, представник одеської консалтингової компанії з вантажних перевезень Informall BG, сказав: «Деякі судноплавні лінії дозволяють перевозити імпортні контейнери в Україну лише залізницею, наприклад ONE і Zim. Інші, у тому числі MSC, Maersk, OOCL, CMA CGM і Cosco, дозволяють транспортувати контейнери вантажівками та залізницею, однак потрібен депозит. Висадка порожніх контейнерів дозволена лише в певних місцях в Україні або, як альтернатива, порожні контейнери повинні бути повернуті в неукраїнський порт отримання».
Досі склалася практика, за якою у залежності від типу вантажу та стосунків експедиторі з судноплавною лінією вимагають заставний депозит від трьох до шести тисяч доларів за контейнер. А застава за рефрижератор становила 8 тис. доларів. Крім того, перевізники досі можуть вимагати лист про звільнення від будь-яких зобов’язань щодо доставки вантажу після в’їзду вантажу в Україну.
Водночас, як повідомляє Informall BG, регіональні порти Балтії та Чорного моря розвивають нові транзитні коридори. «Українські вантажі повинні переміщатися під мінімальними перевірками та прискореними митними процедурами, мінімізуючи бюрократичні перешкоди на маршрутах, де це можливо», – стверджують у Informall. Це пришвидшить доставку імпортних товарів першої необхідності та гуманітарної допомоги в Україну з іноземних морських портів та зменшить вартість фрахту.
Однак спрощення стосується поки що тільки так званих надійних партнерів, які довели свою спроможність стабільно працювати в умовах воєнного часу. Решта ж змушена працювати у складних умовах та витрачати додаткові кошти на доставку.
Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни українські вантажовідправники проклали шляхи на міжнародні ринки через контейнерні термінали в Польщі, у Гдині та Гданську, та литовському порту Клайпеда на Балтійському морі. Чорноморські порти у Варні в Болгарії, Констанці в Румунії та, нещодавно, в італійському порту Трієст на Адріатиці також пропонують послуги з перервами. Середній час очікування вантажівок, які очікують на перетин кордону з Україною, становить чотири-п’ять днів, тоді як експорт до Констанци може тривати до дев’яти днів.
Водночас київська влада виділила Міністерству інфраструктури з резервного фонду держбюджету 7,4 млн доларів для забезпечення безпечного судноплавства в українських водах і залізничного транспорту в Дунайському регіоні.
