Польща – стратегічний партнер України та найбільший торговий партнер серед країн ЄС із торговим оборотом близько $13-14 млрд, до того ж через Польщу проходять важливі логістичні шляхи. Як зазначив посол з особливих доручень у Міністерстві закордонних справ України Юрій Мушка, ситуація, яка склалася на сьогоднішній день з блокадою на польсько-українському кордоні, це прикрій випадок у контексті тривалої та плідної співпраці між двома країнами. У той же час, подібна блокада негативно впливає не лише на українську, а й на польську економіку. Юрій Мушка додав, що з такими випадками треба боротися, зокрема, юридичними методами і на рівні діалогу Київ-Варшава-Брюссель.
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач зазначив, що питання блокади польсько-українського кордону має особлива увага Президента та Прем'єр-міністра України. До того ж, команда українського міністерства перебуває у постійному контакті з колегами з польської Мінінфраструктури. За словами Сергія Деркача, вони мають консенсус щодо необхідних кроків, щоб уникнути відновлення блокади кордону польськими перевізниками, а угода про лібералізацію вантажних перевезень має бути продовжена.
Як розповів директор з комерційної роботи та логістики АТ «Укрзалізниця» Тимофій Мураховський, минулого року УЗ ввела контрейлерний потяг і вже потестувала його рух між Україною та Польщею. Такі поїзди можуть застосовуватись як альтернатива автоперевезенням під час ускладненого руху дорогами. Наразі ведуться переговори з польською стороною щодо оптимізації вартості таких перевезень. «Укрзалізниця» може відправляти 4 поїзди на тиждень, транзитний час в обидві сторони становить дві доби. До того ж УЗ відкрила філію UZ Cargo Poland, яка запрацювала з жовтня 2023 року. В даний час компанія запускає вантажні поїзди з Києва, Дніпра та Одеси до порту Гданськ.
На переконання директора з розвитку термінальної мережі Левада карго Олександра Ткачука, блокади та страйки на українсько-польському кордоні можуть продовжуватися доти, доки Україна не стане членом ЄС. У той же час черги автотранспорту спонукають розвиток залізничного сполучення, зокрема контрейлерних перевезень.
Віце-президент Польсько-української господарської палати Даріуш Шимчиха додав, що палата виступає за відновлення безперешкодного руху на польсько-українському кордоні. Поточна блокада істотно негативно впливає на бізнес-зв'язки обох країн, хоча найбільше страждає саме українська економіка. Позиція палати полягає у необхідності відновлення вільного руху вантажів, оскільки українська економіка суттєво покладається на доходи від експорту агропродукції, тож шляхи солідарності мають працювати. Даріуш Шимчиха висловив сподівання на увагу нового польського уряду до цієї проблеми та конкретні зусилля щодо її вирішення.
При цьому віце-президент Спілки підприємців та роботодавців Польщі (ZPP) Марчін Новацький зазначив, що протести польських фермерів мають як домашній, так і європейський фокус, зокрема через ціни на зерно та нові амбітні кліматичні цілі для аграріїв. У фермерів також є застереження щодо майбутніх регуляцій ЄС щодо українського аграрного експорту.
Він висловив припущення, що протести перевізників можуть поновитися з 1 березня, адже не схоже, що всі вимоги перевізників буде врегульовано на той час.