На думку експертів, переорієнтування великих обсягів українських товарів на захід, переважно через сухопутний кордон із Польщею та річкові порти на Дунаї на кордоні з Румунією, стане постійною тенденцією. Навіть стабілізація зернової угоди, яка дозволяє експортувати частину агропродовольчої продукції через чорноморські порти, не зупинить українську владу від пошуку альтернативних та безпечних транспортних маршрутів на європейські та світові ринки.
Розвиток торгівлі з Україною чи відкриття європейського ринку для українських компаній несе у собі певні ризики та загрози, але, головним чином, можливості розвитку для багатьох секторів логістичного ланцюжка у Польщі. Проте простого відкриття кордонів замало. Навіть сьогодні буває, що вантажівки багато годин стоять у пробках перед кордоном. Залізниця може допомогти їх розвантажити та зробити транспорт більш ефективним.
Незважаючи на те, що українська мережа має іншу ширину колії, ніж європейська (1535 мм замість 1420 мм), це не є найбільшим бар'єром для розвитку залізничного транспорту між країнами. Принаймні Єврокомісія вже заявила, що не витратить жодного центу на модернізацію залізниць східного стандарту, а Укрзалізниця та уряд у Києві чітко заявляють, що хочуть інтегрувати свою залізничну мережу з мережею ЄС. Тому можна припустити, що згодом дедалі більше шляхів через східний кордон Польщі будуть відповідати європейському стандарту.
Однак перешкодами є як пропускна спроможність прикордонних переходів, так і стан залізничної інфраструктури, а також насамперед бюрократія та питання, пов'язані з сертифікацією рухомого складу, дозволами, митницею та іншими умовами.
Як зазначає видання, інвестиції в залізничну інфраструктуру та прикордонні переходи дозволять розвантажити рух та збільшити комерційну швидкість, яка зараз страждає від поганої пропускної спроможності та залізничних перевізників, що стоять на кордоні з купами документів. У Польщі впевнені, що зможуть окупити такі інвестиції, паралельно з аналогічною діяльністю з української сторони.
Польські порти виграють від розвитку залізничного транспорту, особливо у Трайсіті, який стане для України безпечною брамою на світові ринки. Польська складська та перевалочна інфраструктура отримає ще один стимул для розвитку, тим більше що інтермодальні перевезення, відповідно до світових тенденцій, як і раніше, мають значні можливості для розвитку в Польщі. Порти у Гданську, Гдині, Щецині та Свиноуйсьці зможуть приймати товари не лише з України, а й з країн Чорноморського басейну чи навіть далі, що транспортуються турецькими портами до Одеси і далі до Польщі.
Зближення з Україною можна розглядати як можливість не лише вантажної залізниці. Центральний комунікаційний порт (STH) призначений обслуговування не лише поляків, а й усіх невеликих країн регіону. Пасажирські потоки з України могли б суттєво забезпечити STH, наприклад, канадським напрямом, де українська діаспора особливо численна. Залізнична складова STH передбачає будівництво високошвидкісної залізниці Варшава-Київ через Люблін та Львів, яка дозволить пасажирам дістатися з Києва до Варшави за кілька годин, не говорячи вже про українців із західних регіонів.
Прогнозується, що державний бюджет також виграє від збільшення перевезень з Україною завдяки зборам за користування залізничною інфраструктурою, а також податкам і митам.
Видання зазначає, що було б помилкою зводити роль Польщі до простої транзитної країни для України. Якщо взяти до уваги глобальні зміни, то Польща вже має потенціал стати регіональним логістичним хабом, де зустрічаються торгові шляхи з різних напрямків, зокрема з України. Зміщення акценту європейської політики у бік Центральної Європи та Варшави вже відображено в офіційних документах та стратегіях ЄС.
Щоб відігравати велику роль у європейській політиці через взаємодію України, польській стороні необхідно швидко закласти основи для сталого розвитку торгівлі між ЄС та Україною. А залізнична інфраструктура та полегшення перевезень цим видом транспорту є важливими компонентами цих засад.
