Влада Литви затвердила річну квоту працівників із третіх країн. Ця квота захистить литовців, які можуть бути витіснені з ринку праці за рахунок іммігрантів. Однак новими правилами дуже невдоволені керівники компаній транспортної галузі, яка генерує аж 10% ВВП країни.
Сейм ухвалив поправки до закону про правовий статус іноземців, які запроваджують щорічну квоту на 40 тис. працівників із третіх країн, які приїжджають на роботу до Литви. При цьому, як заявив віце-міністр соціального забезпечення та праці Вітаутас Шилінскас, нині у службі зайнятості зареєстровано близько 150 тис. безробітних литовців. За його словами, квота 40 тис. - це стеля, розмір якої щороку встановлюватиме міністр соціального забезпечення та праці після консультації з міністром внутрішніх справ. Хоча зазвичай затверджується квота, розрахована Службою зайнятості відповідно до потреб литовського ринку праці.
«Ми хочемо, щоб насамперед роботу отримували литовці, але ми не проти того, щоби працювали й іноземці. Ми просто хочемо переконатися, що громадяни третіх країн не витісняють місцевих жителів... Потрібно буде подивитися, яка ситуація на ринку праці, які потреби, і відповідно буде встановлена квота надалі. Сейм встановив жорсткий ліміт і жорстку стелю», - каже Вітаутас Шилінскас. Він додав, що наразі немає квоти на кількість громадян третіх країн, яких можна ввозити до країни, та немає ліміту на кількість працівників, яких можна ввозити із країн ЄС.
Водночас, керівник Інституту демократії Егле Радишаускене зазначила, що мігранти не замінюють литовців і працюють на тих роботах, які місцеві жителі не обирають.
«Наприклад, місцеві не хочуть працювати водіями далекого прямування, якими переважно є громадяни третіх країн. Здебільшого наші громадяни не виконують цієї роботи. І хоча було сказано, що у службі зайнятості у нас досить багато безробітних, але, знову ж таки, попередньо було проведено опитування, щоб з'ясувати, скільки людей хотіли б працювати водіями, і таких виявилося небагато», - пояснила Егле Радішаускене.
Генеральний секретар Міжнародного альянсу транспорту та логістики Повілас Дріжас сказав, що неясно, чому була обрана стеля квоти в 40 тис. осіб. За його словами, використали приклад Естонії, який не підходить для Литви.
«Приклад Естонії зовсім не підходить для Литви, оскільки економічна ситуація в Естонії зовсім інша, ніж у Литві – там на IT-сектор припадає до 20% ВВП, а у Литві – до 1%. У нашій країні до 10 % припадає на транспорт, який найбільш схильний до працевлаштування громадян третіх країн. Відповідно, ці приклади були для нас зовсім недоречні, у нас не було відповідей, і тому ми досі запитуємо себе, чому ця цифра така висока», - вважає Повілас Дріжас.
Водночас, політики, які ухвалили нові квоти, мають свої резони. Не економічні, але теж важливі. Як зазначає ліберальний депутат Сейму Раймундас Лопата, збільшення кількості громадян третіх країн у Литві, переважно з країн Співдружності Незалежних Держав (СНД), означає, що їх інтеграцією не піклуються.
«У нас у Литві ніколи не було 230 тисяч громадян третіх країн. Нам потрібно думати не тільки про те, як вони працюють, а й про те, як вони поводяться, як живуть тут і що думають далі. Виявилося, що ми не маємо цих інтеграційних механізмів... Є тенденції до утворення культурних гетто, до відродження російської мови, особливо на вулицях Вільнюса», – нарікає Раймундас Лопата.
Згідно із законом, щорічна квота не перевищуватиме 1,4% від кількості постійних жителів Литви, опублікованої Агентством державних даних 1 липня минулого року, і враховуватиме можливості влади щодо видачі дозволів на проживання та контролю за кількістю працюючих іноземців.
