На пропозицію відреагували учасники ринку. На думку експертів ACEA, цілі, що покладаються на виробників, повинні відповідати так само амбітним цілям щодо інфраструктури, адаптації та фінансових стимулів.
За словами голови ради директорів ACEA з комерційних автомобілів та головного виконавчого директора Volvo Group Мартіна Лундстедта, досягти зниження на 45% вже до 2030 року «дуже амбітно». Це означає, що до цього терміну необхідно вивести на дороги 400 тис. електровантажівок. У перерахунку на річні обсяги ACEA оцінює потреби у 100 тис. ТЗ на рік, які мають бути зареєстровані у період з 2025 по 2030 рік. Для цього потрібно понад 50 тис. загальнодоступних зарядних пристроїв, які підходять для вантажних автомобілів, які будуть введені в експлуатацію всього за сім років, з яких близько 35 тис. мають бути високопродуктивними зарядними пристроями (система заряджання мегават). Додатково потрібно близько 700 станцій заправки воднем.
У Міжнародному союзі автомобільного транспорту (IRU) також відреагували на пропозицію ЄК, зазначивши, що пропозиція про цільовий рівень 90% є найкращою відправною точкою для обговорення законодавцями порівняно з цільовим показником 100%. Проте законодавці мають забезпечити, щоб остаточний підхід дав вуглецево-нейтральним видам палива реальний шанс на ринку. Незалежно від їхнього походження, вуглецево-нейтральні види палива мають один важливий загальний елемент: при згорянні вони виділяють стільки ж CO₂, скільки було поглинено з атмосфери під час їх виробництва, що компенсує викиди CO₂.
Також пропозиція ЄК включає центральний регістр даних про великовантажні транспортні засоби. Сюди входить бортовий моніторинг та передача бортових даних.
На думку IRU, це може стати важким тягарем для операторів через непередбачувані наслідки щодо технічних вимог, вимог безпеки, захисту та конфіденційності. Існує також ризик витоку даних та кібератак.