Засновник міжнародної митної агенції Юргіс Адомавічус вважає, що необхідно розглянути такі варіанти, як можливість використання спрощень у митних та податкових гарантій, перенесення процесу перевірки продуктів харчування на територію одержувача товару, використання цифрових транзитних документів та уніфікованих процедур, а також послідовну стратегію з використанням сучасних технологій.
22 липня 2022 року Організація Об'єднаних Націй та Туреччина уклали угоду про відкриття безпечного морського гуманітарного коридору у Чорному морі (Чорноморська зернова ініціатива). За час реалізації ініціативи з портів України (Чорноморськ, Одеса та Південний) вийшло понад 1000 суден, які перевозили зерно та продукти харчування. У липні 2023 року РФ оголосила про своє рішення припинити Чорноморську зернову ініціативу, знову створивши видимість глобальної продовольчої кризи. Робоча група Європейської комісії (ЄК) з Балтійського коридору солідарності розглядає можливість транспортування українського зерна автоколонами. Зіткнувшись з потенційно збільшеним трафіком на кордонах країн ЄС, держави застосовують різні методи збільшення пропускної спроможності. У Польщі, зокрема, було ухвалено рішення допустити до роботи на кордоні більшу кількість митних служб.
На його думку, хоча глобальні та великі митні агенції вже здатні надавати митні гарантії на території України, серед логістичних та транспортних компаній все ще немає стратегічного консенсусу. Ще однією проблемою у транспортній процедурі є обов'язковий харчовий контроль усіх продуктів тваринного та рослинного походження, що ввозяться з країн, що не входять до ЄС. Основна мета такого контролю – запобігти ввезенню до ЄС неякісної чи некондиційної продукції, наприклад, генетично модифікованих зернових культур.
Частковим вирішенням проблеми тривалого процесу транспортування вантажів та отримання документів могло б стати впровадження дистанційного заповнення документів, що поширене, наприклад, у Литві. За оцінками компанії Bunasta, електронні стандарти обміну інформацією про вантажі можуть заощадити до одного дня вантажоперевезень. Використання нових технологій та повне впровадження законодавства про цифровізацію може скоротити адміністративні витрати транспортної галузі на суму від 20 до 27 млрд. євро до 2040 року. У компанії Bunasta використовується система власної розробки, яка базується на алгоритмах штучного інтелекту. Технологія аналізує транспортні документи, розпізнає зображення та дозволяє скоротити середній час оформлення цих документів з 40 до 16 хвилин. Рішення пов'язане з національними системами, що дає змогу прискорити всі процедури. В даний час компанія працює над розвитком системи та скороченням часу заповнення транспортних декларацій у середньому до 5 хвилин.
