«Ось ідея. Чому б не зробити Середній коридор гуманітарним коридором для транспортування основних товарів, таких як продукти харчування, енергія, медичні товари (медичні, фармацевтичні товари тощо)? Ці товари завжди і критично потрібні, і Середній коридор буде менш схильний до геополітичної напруги», - заявила Батирбекова.
Також експерт пропонує зосередити розвиток Середнього коридору для поліпшення сполучення між Європою та країнами Центральної Азії, зокрема, Казахстану. «Цього року Казахстан збільшив експорт нафти до ЄС через «Середній коридор», як це було в 2000-х роках», - додала вона.
Дещо інше бачення у європейських фахівців. З початком війни в Україні залізничні перевезення між Китаєм і Європою суттєво впали, оскільки європейські компанії уникали перевезень транзитних вантажів через Росію. Залізничні перевезення між Китаєм і Росією, навпаки, зросли, і Європейський Союз почав дивитися на Центральну Азію як на регіон ресурсів.
У червні Європейська комісія представила стратегію Global Gateway, яка пропонує створити надійну основу для великих потенційних інвестицій у стале транспортне сполучення між ЄС та Центральною Азією.
Підвищена увага ЄС до Середнього коридору є приємною новиною для коридору, який ще потребує модернізації інфраструктури. Водночас політичний ентузіазм не дуже поділяє ринок, визнає Батирбекова: «Репутація Середнього коридору ще будується. Незважаючи на те, що багато компаній задоволені, деякі нарікають на тривалий час доставки й тримаються подалі».
Водночас, за словами Батирбекової, протягом останнього року після стрімкого скорочення ми побачили, як низка компаній повертається у Північний коридор, що проходить територією РФ. Китай також з більшим оптимізмом дивиться на північ, хоча його інтерес до Середнього коридору та готовність вкладати у його розвиток серйозні кошти, з часом зростає.
