Про це у коментарі Центру журналістських розслідувань «Сила правди» розповіла старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко.
Економістка вважає, що блокування кордону через збільшення імпорту товарів з України великою мірою є політичною причиною.
За її словами, польське сільське господарство відіграє важливу роль у польській економіці, а тамтешні фермери сильно залежать від фінансування Спільної аграрної політики Євросоюзу.
У 2022 році Польща отримала 3,48 млрд євро з Європейського фонду сільськогосподарських гарантій. Це так званий «перший стовп», спрямований насамперед на підтримку доходів фермерів, та один млрд євро з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій, будучи таким чином п’ятим найбільшим бенефіціаром САП (Common agricultural policy, або Спільна аграрна політика ЄС).
Яна Охріменко наголошує, що близько 40% доходів сільськогосподарського виробництва в Польщі надходить від прямих виплат та субсидій Спільної аграрної політики ЄС. А рівень продуктивності праці в польському сільському господарстві майже в 3 рази нижчий, ніж в середньому по ЄС. Тому значне фінансування мало відображається на добробуті фермерів.
За свою довгу історію Спільна аграрна політика ЄС вже пережила багато змін. Серед останніх змін – Базова схема виплат (BPS) від 2015 року, яка запропонувала більш уніфікований підхід до розрахунку виплат між членами ЄС і нарешті відійшла від складної системи виробничих субсидій. Крім того, BPS запровадила вимоги до сталого виробництва, яких фермери повинні дотримуватися, щоб претендувати на повні виплати.
Яна Охріменко пояснює, що протести аграріїв також тривають у інших країнах Європи. Особлива напруга спостерігається у країнах, що, подібно до Польщі, найбільш залежні від САП – зокрема, у Франції, Іспанії, Німеччині, та Італії.
Яна Охріменко каже, що складається враження, що блокування українського кордону – це просто найдоступніша і найгучніша форма протесту.
Яна Охріменко розповіла, що Європейська комісія представила новий проєкт регламенту, що містить положення про автоматичні «запобіжні заходи», Європейська рада та Європейський парламент його підтримали.
Раніше передбачалось, що якщо експорт української продукції (йдеться про птицю, яйця, цукор, мед, овес, кукурудзу, крупи) за півтора року перевищить середній показник за друге півріччя 2021-го року – кінець 2023 року, то тарифні квоти, що передбачені Угодою про асоціацію України та ЄС, повернуться.
