У 1979 році генерал Роберт Х. Берроу, командувач Корпусом морської піхоти США, сказав знамениту фразу “Любителі обговорюють тактику, професіонали вивчають логістику”.
Варіантів цитати існує багато, але приказка, незалежно від походження, залишається вірною. Битви виграються і програються як на лінії фронту, так і лініях постачання.
Генерал-лейтенант Дуглас Лют, виступаючи у програмі «Новини з Шепардом Смітом» на CNBC, відзначив проблеми логістики та ланцюга поставок, з якими стикається Росія.
«Це не є чимось незвичним для наступальних сил. Особливо для армії з великою кількістю бронетехніки та значними витратами на логістику. У міру того, як вони просуваються в глиб України, вони віддаляються від баз матеріально-технічного постачання».
Дон Берчофф, засновник TruWeather Solutions та колишній військовий, зазначив, що логістична сторона війни грає величезну роль в успіху будь-якої операції.
«У вас завжди має бути логістика. І питання, де і як ви розміщуватимете точки постачання, чого ви намагаєтеся досягти, мають бути основними».
Відстань – ваш ворог
«Чим більша відстань, на яку вам доводиться переміщувати запаси, техніку, військових, тим більше проблем у вас буде. На відміну від невоєнної логістики, у бойових ситуаціях ланцюг постачання включає персонал бази, джерела розвідки та багато іншого».
На кожного солдата на передовий припадає щонайменше дві людини у постачанні. Вони перевозять обладнання, боєприпаси, продовольство та пальне. Чим далі від бази матеріально-технічного постачання колона, тим складнішим стає поповнення запасів.
«Вони не можуть під’їхати до найближчої заправної станції, щоб поповнити бак. Тож потрібно брати все з собою. Головна складність полягає у безпеці цих колон постачання. Якщо ви перевозите пальне, ви повинні захищати автоколони з ним, для цього має бути достатньо персоналу».
Транспортні засоби, що перевозять пальне, є першочерговою метою. Без пального військова техніка марна. Досить легко визначити, де вони будуть знаходитися, що відкриває їх для повітряних атак, придорожніх бомб та атак гранатами.
«Більшість людей дійсно не розуміють, що так, там численна армія, але треба докласти багато зусиль, щоб зробити цю армію ефективною»
Берчофф відзначив кілька питань, які необхідно вирішувати в будь-якій бойовій ситуації:
- Звідки надходить пальне?
- Як його передати армії?
- Як ви будете його захищати?
«Головне у війні – це перевага у повітрі. Якщо ви хочете контролювати землю, ви повинні контролювати повітря. Тому що кожен наземний об’єкт уразливий для атак з неба».
Залежність від іноземної допомоги
Ключовою проблемою, з якою зіткнувся Берчофф під час служби у ВПС США, був пошук пального. Базуючись у Азії, військові залежали від іноземної допомоги.
Це означало знайти постачальників, захистити цих постачальників, протестувати паливо, щоб переконатися, що з ним усе гаразд, та безпечно доставити його від джерела до бази.
Логісти організовували доставку, але ланцюг постачання залежав від значно більшої кількості людей. Розвідка перевіряла чи є надійним постачальник, які маршрути безпечніші та чи не планується диверсій».
Проте, на відміну від комерційних ланцюгів поставок, турбота про ефективність та контроль витрат була мінімальною.
«Я не думаю, що командирів непокоїть, скільки грошей ви витрачаєте. Вони думають про те, скільки вони мають запасів і чи можуть вони отримати більше».
Знай свою місцевість
Військову логістику хвилюють і інші питання, в тому числі місцевість і погода.
Берчофф уточнює, що пошук відповідних точок постачання є ключовою частиною успішної логістичної операції.
«Наприклад, дорога, яку ви використовуєте, може бути добре асфальтованою дорогою з Білорусі в Україну, але навколо неї багато лісу, це вас стримує. Ви повинні думати про лінії постачання».
Широка мережа військових баз на місцевості також має значення. Наприклад, коли сили США та НАТО втрутилися у боснійську війну у 1994 році, сили коаліції могли злітати з дружніх авіабаз, де можна було легко дозаправити винищувачі. Чого не можна було зробити в Афганістані.
Зв’язок військової та комерційної логістики
Військові логісти мають багато спільного зі своїми “мирними” колегами, але є деякі важливі відмінності. Наприклад, у комерційній логістиці вузькі місця добре відомі фахівцям, але у зонах конфлікту це стає непередбачувано.
Можна розрахувати, що у сильний дощ або снігопад вантажівка з товаром затримається. А ось передбачити попадання ракети у ваші колони постачання – набагато складніше.
У будь-якому випадку обидві логістики повинні працювати пліч-о-пліч під час війни. Доставка гуманітарної допомоги, продуктів харчування та товарів першої необхідності населенню не менш важлива, ніж доставка боєприпасів. Чітко налагоджені процеси у всіх сферах дозволяють вигравати війни.
