Транспортна галузь Європи стикається з серйозною кадровою кризою. За даними Міжнародного союзу автомобільного транспорту (IRU), у 2023 році на континенті було на 230 тис. водіїв вантажівок більше, ніж нині. Прогнози ще тривожніші — до 2028 року дефіцит може досягти 745 тис. осіб, що загрожує ланцюгам постачань, логістиці та всій економіці Європи.
Про це йдеться у статті на польському порталі truckeronroad.com.
Середній вік працівників перевищує 50 років, і в найближче десятиліття багато з них вийдуть на пенсію. Молодь не поспішає займати їх місця.
Чому молодь не йде в транспорт? Відповідь проста — вони знають, з чим пов'язана ця професія. У багатьох молодих людей батьки, дядьки або брати працюють водіями, і вони бачать зсередини всі складнощі: нестачу паркувальних місць, постійні затримки, безтурботне ставлення з боку експедиторів і замовників, несправедливі форми працевлаштування та сплати внесків у країнах ЄС і особливо в транспортних компаніях Німеччини та Польщі. Крім того, на парковках зростає рівень злочинності, збільшується кількість нападів на водіїв. Сьогоднішня молодь не готова миритися з такими умовами.
Хоча зарплати в транспортній галузі залишаються конкурентоспроможними, для покоління Z фінансовий аргумент вже не є вирішальним. Вони шукають роботу, яка забезпечить баланс між особистим життям та кар'єрою, а не нескінченні години на дорозі в умовах стресу та самотності.
Ситуацію ускладнюють бюрократичні регламенти ЄС. Замість підтримки підприємців та підвищення безпеки дорожнього руху створюються закони, які ускладнюють роботу водіїв та транспортних компаній. Сьогодні кожна фура на дорогах Європи — це "дійна корова" для бюджетів країн ЄС. Уявіть іншу галузь, де працівникам забороняють працювати в спеку з 8 ранку до 10 вечора, але при цьому зобов'язують сидіти на пекучому сонці та починати зміну пізно вночі. Водії стикаються з цим щодня.
Професія водія оточена безліччю стереотипів, але переважна більшість працівників транспортної галузі — це професіонали, раціонально ставляться до своєї роботи. Однак вони все частіше обирають безпеку та особисте життя, а не ризиковані та стресові умови праці.
Компанії намагаються врегулювати нестачу кадрів, наймаючи водіїв з країн поза межами ЄС — з Філіппін, України та інших регіонів Азії. Проте цей підхід не вирішує проблему. Мовний бар'єр, культурні відмінності та складність адаптації до європейських вимог роблять процес інтеграції цих працівників повільним та неефективним.
Склалися ситуацію не має простих рішень. Знадобляться роки роботи, зміни в законодавстві та інвестиції в інфраструктуру, щоб зробити цю професію більш привабливою. Можливо, саме так зване покоління Z, яке відмовляється миритися з поганими умовами, змусить галузь змінитися. Водіїв не можна просто "імпортувати" — потрібні реальні реформи. Адже транспорт — це основа економіки, і якщо не піклуватися про людей, які її забезпечують, все може розпастися, застерігають автори статті на порталі truckeronroad.com.
